Є в Старокостянтинівському районі Хмельницької області дивовижне село САМЧУКИ. Майстрів цього дивовижного арт-села можна без всіляких перебільшень назвати носіями культурної спадщини України. Розпис абсолютно унікальний і геть не такий як Петриківський. Це зовсім не спроба копіювання. Це окремий вид Українського декоративно-ужиткового мистецтва. Мистецтво сьогодні майже втрачено (ним володіло всього четверо) Маємо подякувати не байдужим: сьогодні мистецтво відроджується.
Малюнки на стінах були візитівкою кожної гарної господині. Рослинні мотиви малюнків з давен вважались оберегами.
   Відмінність Самчуковського розпису: легка незграбність (лінії не мають бути рівними, а кола бездоганними), – адже це не машинопис. Кожен візерунок повинен містити тепло руки майстра. А стародавні майстри не мали вищої художньої освіти. Їм ніхто не розказував, як правильно малювати.
Ще одна яскрава відмінність Самчуковського розпису це кольори. Головні: жовтий, зелений, синій, червоний. І додаткові кольори: фіолетовий, коричневий, чорний.
Тільки погляньте на що здатний такий не великий арсенал в руках справжнього майстра: